Будьмо знайомі
 Вихованці, педколектив і адміністрація (фото 1–6) центру туризму і краєзнавства «Горицвіт» завжди поважають, вивчають і намагаються дотримуватися українських традицій, звичаїв, обрядів.
Так, новачків зустрічаємо хлібом-сіллю (фото 7, 8), на протязі року влаштовуємо свята (фото 1–6), а влітку відправляємося в походи та експедиції, щоб долучитись до джерел народного мистецтва, поповнити знання та музейні фонди новими експонатами… (фото 9, 10).
Участь у різних Всеукраїнських експедиціях та акціях не тільки розширює спектр напрямів краєзнавчих досліджень, а й об’єднує учнівську молодь України спільною справою. Вихованці нашого центру – призери і переможці обласних турів Всеукраїнських експедицій «Історія міст і сіл», «Моя Батьківщина – Україна», «Мій рідний край» (фото 9, 10).
Для участі в Всеукраїнській акції «Рушник єднання» цей рушник (фото 11) вибраний не випадково. Він створений у 50-х роках минулого століття, але тематика символів дуже актуальна і сьогодні, до того ж колишня власниця рушникаМашинець Л.К., з якою ми зустрілися під час експедиції «Україна вишивана» (фото 12) побажала дати друге життя цьому не просто виробу, а дуже близькій серцю річчі. А ми вирішили переслати цей рушник вам, щоб він не лише прикрашавмузейний інтер’єр, а й відігравав глибоко духовну і символічну роль.
Функціональне призначення рушника (де використовувався)
Даний рушник відноситься до кілкових – для прикрашання картин, дзеркал, рамок з фотокартками. Вважалося, що вони оберігають житло від впливу ворожих сил. Вони завжди висіли на самому видному місці, тому кожен гість, зайшовши до хати, відразу міг оцінити роботу жінок і дівчат, дивлячись на ці рушники [4].
Так, цей рушник багато років прикрашав сімейні фото родини Машинець-Сірко, а коли господар помер, то рушник було знято і сховано, в шафі він пролежав кілька років, а після спілкування з нами – вихованцями центру туризму і краєзнавства «Горицвіт», Любов Костянтинівна подарувала його нашому закладу…
Символічне значення візерунків,мотивів.
Чудодійна оберегова сила рушника в його візерунках. Рушник можна читати так, як читають книгу. Треба лише розумітися на орнаментах[7].
За мотивами орнаменти вишивок на цьому рушнику відносяться до трьох груп:
- геометричні, які складаються з прямих та ламаних ліній, кругів тощо;
- рослинні – основу яких становлять рослинні мотиви;
- зооморфні (тваринні) – із стилізованими фігурами птахів (голубів).
Рослинні
В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести у вишивку красу природи. Навіть гранично умовні узори виникли внаслідок спостереження реально існуючих форм у природі. В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як «виноград», «хміль», «дубове листя», «барвінок» тощо. Деякі з них несуть на собі відбиток стародавніх символічних уявлень народу. Так, мотив «барвінку» є символом немеркнучого життя[6]. Крайні квітки у вишитому віночку на акційному рушникові – барвінок…
На цьому рушниковіряснорозквітли пишні ружі.Мотив вважається не досить давнім, а деякі дослідники твердять, що зображення цієї квітки було запозичене. Ружа – улюблена квітка українців, її дбайливо плекали під вікнами хати, адже ця квітка нагадує сонце. Промовте слово ружа, і ви знайдете в ньому древню назву Сонця – Ра. А може воно означає вогненну кров, бо староукраїнська назва крові – руда. Узори з ружами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний круг з вічним оновленням[1].
Зооморфні
Багаті рушники на символіку птахів. Різні птахи виспівують на них, залежно від того, з якої нагоди їх вишито[6].Птахи – то символи людських душ.
В багатьох випадках зооморфні орнаменти є своєрідним, властивим саме цій вишивальниці, зображенням, в якому відбивається її індивідуальне бачення узору.
Голуби зрозташування птахів один до одного голівками символізують шлюбну пару, а ще це символ миру та злагоди[3].
Символічне значення кольорів, техніка вишивки
В українській народній вишивці яскраво і повно розкривається чаруючий поетичний світ людської душі. Це справжня пісня – і радісна, і журлива, а тому й переплелися в ній два одвічних кольори: червоний – колір життя, здоров'я, краси і чорний – втілення печалі й горя (фото 13, 14)
 |
 |
Фото 13. Експонати виставки
«І на тім рушникові»
(музей історії м. Дніпродзержинська) |
Фото 14. Сучасні рушники примножують
традиції мистецтва української вишивки. |
Під час експедиції «Україна вишивана» ми детально дослідили символічне значення кольорів, мотивів, технік… До речі, в Києві в українському державному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді(фото 15, 16) зберігається вишита карта України, а її частина (Дніпропетровська область) вишивалася вихованкою нашого центру Циганковою Анною, а її дослідницька робота, стала призером республіканського туру і нагороджена грамотою Української спілки краєзнавців.
Тож, ми з впевненістю стверджуємо, що на Дніпропетровщині переважно вишивали червоним і чорним… Це сполучення кольорів було особливо поширеним на території Катеринославщини в XIX – першій половині XX сторіч. Тоді ж розповсюдилися й візерунки для вишивки «хрестиком». Ця проста техніка поступово витіснила традиційні способи вишивок (гладь, стебловий шов тощо). Краса вишивки, виконаної «хрестиком», залежить від точного рахунку ниток тканини та діагонального перекриття верхніх стібків, які повинні лежати в одному напрямку [2].
 |
 |
Фото 15. Методист з
ЦТК «Горицвіт» А.Ф.Клєвцова
в українському державному центрі туризму
і краєзнавства учнівської молоді (м.Київ). |
Фото 16. Карта Дніпропетровської області
вишитавихованкою ЦТК «Горицвіт»
Циганковою А. (керівник А.Ф.Клєвцова).
|
Кожен край, кожне село мали своє неповторне шитво, свої улюблені барви. Червоний колір «бажав», щоб подорожньому завжди світило сонечко; коричневий – щасливої дороги; зелений – щоб не в’януло здоров’я; синій – аби життя було чистим, як небо, щоб не було лиха від води; жовтий – символ достатку, успіху [5].
Даний рушник вишитий хрестом («підпис» виконаний гладдю за допомогою комп’ютерної машинної вишивки), але він не традиційно для нашої місцевості різнокольоровий, що свідчить про об’єднання традиційних кольорів різних регіонів України. Тож, цей рушник і справді є рушником єднання з побажаннями миру, любові, злагоди!
Історія акційного рушника
Рушники найбільше вишивалися зимовими вечорами, коли роботи по господарству було мало. Рушники мають вишиватися дуже дбайливо, оскільки його не можна прати – в такому випадку змивається тонка енергія думок і бажань вишивальниці. Адже кожен стібок вишивки – це закодоване бажання жінки на добробут і продовження свого роду [5].
Цей рушник створювався в той час, коли наречений вишивальниці служив у армії. І хоч це відбувалося вже після закінчення війни, та тривога іхвилювання не полишали дівчину. В той час не було мобільних телефонів, комп’ютерів і, навіть, телевізорів… Новини приносили листи, що, на жаль, приходили рідко.
Рушник єднав закоханих, відганяв лихі думки, що оживали після пережитої війни…
Всі їхні думки були просякнуті добром, хорошими побажаннями, тому став цей рушник великим оберегом для їхньої сім’ї на довгі роки.
Тож, нехай він стане оберегом усім, хто від щирого серця любить Україну, всім, хто прагне миру, всім, хто вважає, що наша сила в єдності.
Список літератури:
- Гасюк О. О., Степан М. Г. Художнє вишивання. Альбом. – К.: «Вища школа», 1986.
- Дніпропетровщина. Науково-популярне видання/За ред.. В. В. Антонова та ін. – Д.: «Дніпрокнига», 2001р.
- Островська Т. О. Знаки. 155 стародавніх українських вишивок. Альбом. – К.: «Соняшник», 1992.
- Прикрась свій дім/ Л. П. Гура, Л. Є. Гоголь, Н. М. Ісупова та ін. -2-ге вид. – К.: Техніка, 1990. – 303 с.1.
- Українське народознавство: Навч. Посібник/За ред. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва – Львів: Фенікс 1994.- 608С.
- http://vilkovo.at.ua/blog/referat_na_temu_ukrajinskij_rushnik/2013-03-14-68
- http://bibl.com.ua/informatika/1598/index.html?page=2
Автор статті методист з ЦТК «Горицвіт» А.Ф.Клєвцова
|
Туристичний клуб Альтаір